116 РОКІВ ПСИХОАНАЛІЗУ В ЯПОНІЇ АБО: ЗА ЩО ФРОЙД ВИБАЧАВСЯ ПЕРЕД ЯПОНЦЯМИ
116 РОКІВ ПСИХОАНАЛІЗУ В ЯПОНІЇ
Ще станом на 2025 рік жодна із програм професійної підготовки та освіти психоаналітиків в Україні серед наявних обов'язкових до вивчення дисциплін «Психоаналіз Франції», «Психоаналіз Великої Британії», «Психоаналіз США» та інших більш сучасних психоаналітичних шкіл не містила навіть згадки про існування психоаналізу в Азійському регіоні, й зокрема, в Японії.
А між іншим, психоаналізу в Японії - 116 років.
У нього є свої цікаві особливості, психоаналітичні постаті, достойні наукової уваги, і суто японські психоаналітичні концепції, виведені у психоаналітичний дискурс із унікальної соціально-історичної парадигми формування і розвитку острівної країни Японія.
Сьогодні я б хотіла розпочати цикл публікацій про «Психоаналіз Японії», що являє собою мій науковий і дослідницький інтерес. Плекаю надію глибше познайомити українських колег і всіх зацікавлених із японським психоаналізом, продовжую клінічну практику психоаналізу в Японії з українцями і не полишаю віри в поступове удосконалення свого знання японської мови і культури, аби одного дня бути достатньо готовою слухати японців в аналітичному кабінеті психоаналітичним слуханням й досліджувати глибинні пласти несвідомого рідною їм мовою.
Нині ж - я запрошую Вас у психоаналітичну подорож і ділюся першим цікавим фактом…
ЗА ЩО ФРОЙД ВИБАЧАВСЯ ПЕРЕД ЯПОНЦЯМИ
За свідченнями колег Японського психоаналітичного товариства (JPS) перші переклади тематичних досліджень праць Фройда «Маленький Ганс» і «Людина-пацюк» почали з'являтися в Японії ще близько 1910 року.
А в 1927 році Кіясу Маруї, японський професор психіатрії в університеті Тохоку, пише листа Зігмунду Фройду, у якому звертається до засновника психоаналізу із проханням офіційно розпочати публікацію книг Фройда японською мовою в Японії. І відповідь не забарилася:
- Ви маєте мій дозвіл на все, що хочете перекласти, - написав йому Фройд, водночас, схваливши виявлений у Японії інтерес до психоаналізу.
Це також стало першим документальним свідченням прямого листування між Фройдом і японськими громадянами, як зазначають сьогодні психоаналітики в Японії.
Невдовзі, 1928 року, японський психолог Ябе Яекічі після вивчення психології в США у Колумбійському університеті, разом із Кенджі Оцукі та Сейя Хасегава засновують Токійський інститут психоаналізу. А вже у 1930 році, отримавши тренінговий аналіз від Едварда Гловера в Англії, Ябе Яекічі прямує до Німеччини у службових справах і має особисту зустріч із Зігмундом Фройдом у Відні.
Саме так згадується про цю знакову зустріч в опублікованих записах «Щоденника Зігмунда Фройда»:
«Ябе з Японії», середа, 7 травня 1930 р.
«Ейтінґон прийшов із Ябе пізно ввечері відвідати Фройда; вони пробули більше години і пішли після півночі. Фройду було цікаво, що одним із його перших японських перекладів має бути «По той бік принципу задоволення», і звернувся до Ябе щодо цього. Ябе відповів, що «…теорія про те, що життя веде до смерті, є буддистською ідеєю. Оскільки буддизм значною мірою впливає на японське мислення, розуміння психоаналізу може бути легшим завдяки цій книзі». Це міркування надзвичайно сподобалося Фройду. Оскільки на нього нападали за цю теорію, і він дещо змінив її, він був радий відчути, що раптом знайшов багато колег, які погодилися б із ним. Гукнув доньку в сусідню кімнату: «Анно, Анно!»…»
Доброзичлива зустріч завершилася визнанням Фройда японського колеги як придатного стати психоаналітиком і даним дозволом самим батьком психоаналізу на заснування Токійського відділення IPA. Так Ябе Яекічі став першим японцем, котрий отримав Сертифікат психоаналітика від Міжнародної Психоаналітичної Асоціації і піонером психоаналізу в Японії, включно із дозволом на переклад праць Зігмунда Фройда.
Того ж 1930 року психоаналітик Ябе Яекічі надсилає Фройду примірник свого перекладу «По той бік принципу задоволення» японською мовою.
У цей же час професор психіатрії Кіясу Маруї завершує свій переклад книги і повідомляє про це Фройду.
Саме цей «подвійний дозвіл» двом японцям на переклади і публікації книг Фройда став причиною виникнення деякого непорозуміння, тож, виявивши це, Фройд одразу вибачився перед японськими колегами Кіясу Маруї та Ябе Яекічі.
Сьогодні всі праці Зігмунда Фройда, включно із архівними листуваннями засновника психоаналізу, опубліковані і перевидані японською мовою, та доступні для кожного, хто цікавиться психоаналізом як у місцевих японських бібліотеках, так і в трьох варіаціяхбагатотомних колекційних видань (11 томів, 23 томи і «Вибрані твори» від японських видавництв).
* Авторська серія публікацій # Психоаналіз Японії від 19.06.2026