Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, а наслідки завжди несуть серйозний вплив на здоров'я, розвиток та соціалізацію дитини. Тема насильства стає дедалі актуальнішою у сучасних реаліях. Це можуть бути як поодинокі випадки насильства, так і випадки хронічного насильства, що тривали впродовж певного часу.

Учора у Трускавці на Львівщині відкрили притулок для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства, Центру соціально-психологічної допомоги. Кореспондент редакції Дивись.info поспілкувалася з психологами про те, що таке домашнє насильство та як воно впливає на майбутнє покоління.

Що таке домашнє насильство

Антоніна Девяткина, психолог центру «Відновлення», сімейний психолог та фахівець з роботи з насильством і кризами, розповідає, що такий вид хронічного насильства, як сімейне, залишає дуже серйозні наслідки для особи жертви, які при цьому часто не беруться до уваги, оскільки у дітей межа «добре-погано» стерта, і важко вважати насильником батька, який ще і турботу з любов'ю проявляє.

Поняття «насильство» багатозначне, воно використовується не лише в психології, але і в юриспруденції. У різних науках насильство ототожнюють з фізичним, психологічним, економічним збитком, який люди завдають один одному. Основні види насильства в сім'ї: фізичне; сексуальне; емоційне; психологічне; економічне.

Як сімейне насильство впливає на розвиток дитини

Оскільки діти залежні за своєю природою, то над ними в сім'ї найлегше вчинити насильство. Діти можуть бути як прямими жертвами насильства, так і свідками насильства над іншими членами сім'ї. Крім того, діти не завжди розуміють, що саме зараз відбувається насильство, оскільки в сім'ї хронічне насильство стає нормою.

Для людей, які піддалися насильству в сім'ї, характерні такі особливості: низька самооцінка; збочене уявлення про сім'ю, про роль жінки/чоловіка в суспільстві; виправдання дій кривдника; відчуття провини і заперечення почуття гніву щодо кривдника; упевненість, що ніхто не може допомогти; віра в міф про насильницькі стосунки як нормальні між партнерами.

Наслідки сімейного насильства

Епізоди насильства плачевно впливають на усіх членів сім'ї, створюючи патологічну атмосферу, в якій уся енергія дитини спрямовується на образи, страх, утримання почуттів, нескінченні скандали, і яка позбавляє дитину та інших членів сім'ї почуття захищеності й власної цінності. Таким чином діти з таких сімей позбавлені можливості нормально розвиватися.

Психоаналітик Ольга Бальмен стверджує, що сьогоднішнє становище України і світу, на жаль, не сприяє зменшенню домашнього насильства. Коли в сім'ї є факт домашнього насильства, то це вже подвійне поле бою.

«Якщо запитати середньостатистичного українця, що мається на увазі під домашнім насильством, то він найчастіше скаже, що це фізичне насильство. Аналітика ж каже, що домашнє насильство може проявлятися у різний спосіб. Існує таке поняття, як «холодна мати» — така мати нездатна емоційно реагувати і взаємодіяти з дитиною. Це може бути і насильство мовчанням», — розповідає психоаналітик.

Пані Ольга також розповідає, що існує стереотип, ніби домашнє насильство — це коли страждає виключно жінка. Насправді у практиці психоаналізу можна сказати, що в Україні досить багато чоловіків терплять домашнє насильство. Такі ситуації впливають на психологічний та емоційний стан всіх членів сім'ї, і якщо це триває роками — проявляється у психосоматиці.

Життя після насильства

Ольга виділяє кілька типових сценаріїв, як така людина проявляє себе у соціумі. Наприклад, натерпівшись вдома, іде на роботу, де поводиться агресивно — активно (грубіянить, робить на зло) або пасивно. Другий варіант — затримувати емоцію всередині, і тоді це проявляється у психосоматиці.

«Коли батьки вдома сваряться, присутнє домашнє насильство, і діти змушені це спостерігати, вони не можуть встати і піти. Діти тоді стають заручниками ситуації. Тоді є два варіанти: вони або свої емоції випускають назовні, або їхня агресія спрямована всередину себе самих», — розповідає Ольга.

Куди звертатись у випадку домашнього насильства

Дитяча «гаряча лінія»: 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного).

Національна гаряча лінія з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації: 0-800-500-005 або 116-123 (з мобільного, цілодобово).

Державний колцентр з питань запобігання домашньому насильству: 1547. Урядовий колцентр: 1545.

Безкоштовна правова допомога: 0-800-213-103.